Політика життя
Стандартний рух.
Прошу каяття
Та ніби Бог оглух.
Всі хочуть до себе уваги,
Хоч примітивні як щурі.
Та їхні дії кладуться на ваги,
І так вважав, мабуть, Кюрі.
Коректором роблю поправки.
Філософія кактуса.
Серце зробило свої ставки.
Любов в основі конуса.
Снобізм не має меж.
А чим погана робота доярки?
А шахтаря? Хороша теж?
Тут хіба доля внесе ремарки!
Тепер не голод, не війна.
Тепер життя – суцільний стрес.
Тож за волю вип’ємо до дна
Й зберемо совісті конгрес!